Меню
Назад » » 2011 » Квітень » 2

30 березня - 110 років з дня народження Олексія Федоровича Федорова

Народився 30 березня 1901 року в станиці Лоцманська Кам'янка (нині в межі міста Дніпропетровська) в селянській сім'ї. Українець.
У 1920 році добровольцем пішов до Червоної Армії. Учасник Громадянської війни. З 1924 року працював на будівництві залізниці. У 1932 році закінчив Чернігівський будівельний технікум. У 1932-1938 роках - на профспілковій і партійній роботі, з 1938 року - 1-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У.
У вересні 1941 року був затверджений 1-м секретарем Чернігівського підпільного обкому КП(б)У та одночасно начальником обласного штабу партизанського руху, командиром Чернігівського партизанського загону.
Бойові дії чернігівські партизани під командуванням Федорова розгорнули взимку 1942 року в районі Єлинського лісісу. До березня 1942 року Чернігівський партизанський загін провів 16 боїв, знищив близько тисячі гітлерівців, 33 шосейних і залазничних мости , пустив під укіс 5 ешелонів, підірвав 5 складів, 2 заводи. 22 березня 1942 партизани успішно відбили каральну операцію в якій було залучено до 7000 карателів і поліцаїв. Знищивши до 200 німецьких вояків партизани з боями вийшли на територію Орловської області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1942 року полковому комісару Олексію Федоровичеві Федорову було присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№ 746).
Успішні дії в тилу ворога партизани здійснювали і протягом літа-осені 1942 року. На початок 1943 року в з'єднанні під командуванням О.Ф. Федорова було 12 партизанських загонів, що налічували 5462 бійці. У березні 1943 року за наказом Українського штабу партизанського руху з'єднання партизанських загонів Чернігівської області було переформоване в два з'єднання: перше очолив А.Ф. Федоров, друге, - М.М. Попудренко.
11 березня 1943 року партизанське з'єднання під командуванням О.Ф.Федорова вийшло в рейд з Чернігівщини на Правобережну Україну. З березня по червень 1943 року партизанське з'єднання А.Ф. Федорова передислокувалося на Волинь. У квітні 1943 року А.Ф. Федорову було присвоєно військове звання "генерал-майор".
З 7 липня 1943 року по 14 березня 1944 року партизани під командуванням О.Ф. Федорова знищили на лініях Ковельського залізничного вузла 549 ворожих ешелонів з боєприпасами, пальним, військовою технікою і живою силою. На Волині партизани Чернігівсько-Волинськоо з’єднання провели 158 значних боїв з противником, було пущено під укіс 675 ешелонів і 8 бронепоїздів, підірвано 47 залізничних і шосейних мостів, десятки кілометрів залізничних колій, 26 нафтобаз і складів з пальним, 39 складів з боєприпасами і військовим спорядженням.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1944 року генерал-майор Олексій Федорович Федорову вдруге був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка". О.Ф.Федоров став п’ятнадцятим двічі Героєм Радянського Союзу.
Наприкінці березня 1944 року Чернігівсько-Волинське партизанське з'єднання зустрілося з передовими частинами Червоної Армії. На час розформування з'єднання налічувало 5257 чоловік.
Після розформування з’єднання О.Ф.Федоров був направлений на партійну роботу. З квітня 1944 по січень 1949 року працював 1-м секретарем Херсонського, з 1950 року - Ізмаїльського, а з 1952 року - Житомирського обкомів Компартії України. У 1950 році навчався на курсах при Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
З 1957 по 1979 рік очолював Міністерство соціального забезпечення Української РСР. Був членом президії Радянського комітету ветеранів війни, головою комісії у справах партизан Великої Вітчизняної війни при Президії Верховної Ради Української РСР. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го-11-го скликань, депутатом Верховної Ради Української РСР 1-го - 7-го скликань.
Нагороджений шістьма орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Суворова 1-го ступеню, Богдана Хмельницького 1-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалями.
Автор книг „Підпільний обком діє” (1986), „Війна народна - війна священна” ( 1984). „Остання зима” (1985)
Жив в Києві. Помер 9 вересня 1989 року. Похований на Байковому кладовищі.
Бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу О.Ф. Федорова встановлений в місті Дніпропетровську. Його ім'ям названа вулиця в місті Торез Донецької області, в Києві по вул Занковецької, 9 на будинку де мешкав О.Ф.Федоров встановлено меморіальну дошку.
Додав новини news_kor
avatar
0
2
Символом звірств нацистів на окупованій території СРСР радянська пропаганда зробила білоруську Хатинь. Знищення близько 7 тисяч українців у Корюківці на Чернігівщині з ідеологічних причин не набуло розголосу.

1377 сіл разом із жителями спалили гітлерівці на Україні. Трагедія в поліському містечку Корюківці була наймасштабніша й найкривавіша не лише на теренах Радянського Союзу, а й усієї Європи. Це сталося 1-2 березня 1943 року.

avatar
0
1
Відповідно до офіційних даних, на початку 1943 року з'єднання першого секретаря Чернігівського обкому КП(б)У, Героя Радянського Союзу О. Федорова налічувало 12 загонів загальною чисельністю 5,5 тисячі бійців; більшість із них базувалася неподалік Корюківки, в сусідніх селах. За розрахунками істориків, кількість гітлерівців, відряджених на "акцію відплати", становила приблизно 300-500 осіб. "Не було команди. Ми тільки спостерігали", - хвалився по війні один із партизанів.
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]