Меню
Назад » » 2012 » Жовтень » 23

Олевській гімназії – 90 років

Історія Олевської ЗОШ №1(Олевська гімназія) є багатою та самобутньою. Початком її створення є 1922 рік. Прихід більшовиків в Україну супроводжувався ломкою старої та створенням нової, радянської системи освіти. У 1920 році всі школи України реорганізовувалися в єдину загальноосвітню трудову семирічку школу. Паралельно здійснювалася ліквідація неписьменності. Не обминули ці процеси й Олевщину.

У 1922 році в Олевську  було відкрито Олевську семирічну трудову школу, завідуючим якої було призначено Ступіна Г.М., який до того часу закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі, пройшов лихоліття Першої світової війни, удостоєний нагороди - Георгієвський хрест.
1922-1927 роки стали для Ступіна Г.М. та педколективу школи часом становлення. Ліквідація неписьменності, агітробота серед населення, допомога колгоспам, шефство над прикордонною заставою - все це нелегкі будні діяльності педколективу, який на 5 грудня 1927 року нараховував 10 вчителів які навчали 442 учнів.
Ось як описує Ступін Г.М. освітянські реалії 20-х років: "Приміщеннями для шкіл у районі і в самому Олевську були старі приходські школи, націоналізовані будинки попів, поміщиків і буржуазії. Багато шкіл працювало в найманих селянських хатах, часто клас розміщувався разом з господарями в одній хаті.
Зарплата призначалася волосним відділом народної освіти і видавалася вчителям зерном, житом, гречкою, просом".
За ініціативою Ступіна Г.М. в школі було створено шкільний кооператив. Діти самі вели справу свого кооперативу, самі робили націнки на товари, організовували гарячі сніданки. Прибутки шкільного кооперативу  використовувалися для екскурсій в місто Київ.
В 1923 році була утворена організація юних піонерів. Працювали в школі й інші учнівські організації: "МОДР", "Спілка юних войовничих безвірників","Геть неписьменність".



У 1932 році Олевська семирічна трудова школа отримує статус середньої. При ній відкривається вечірня середня школа для дорослих і середня школа для начскладу прикордонного загону. Новим етапом становлення  було відкриття в 1936 році нового двоповерхового приміщення школи. Радість новосілля, плани на майбутнє… Все це тривало недовго. 21 червня 1941 року - випускний вечір у школі, зустріч сонця. А вже 22 червня 1941 вчителі та випускники Олевської школи прийшли до Олевського військкомату. Війна на своїх чорних крилах рознесла по безмежних просторах вчителів та учнів нашої школи. Не всі вони дожили до Перемоги. Вічна їм пам'ять у серцях нащадків.
1944 рік. Відновлює роботу Олевська школа №1, яку знову очолює Ступін. Г. М. Учителям школи, учнями і їх батьками було відбудовано 7 зруйнованих фашистами шкільних будинків. За парти сіли і ті, хто пішов у перший клас, і ті, чиє навчання було перерване війною.
Учні писали на газетах, вчителі вчили весь клас з одного підручника. Голод, холодні класи, діти сироти і напівсироти, діти, чиї душі були скалічені війною.

Все це важким тягарем лягло на плечі педколективу.
Історія школи післявоєнного періоду - це історія динамічного розвитку колективу. Школа починається з вчителя. В її стінах працювали десятки майстрів педагогічної справи. До цих пір ми пам'ятаємо тих колег, які щоденною працею торували шлях тим, хто сьогодні продовжує славні традиції колективу. Це Г.М. Ступін, В.Р. Шинкар, О.О. Неділько, В.П. Карпенчук, Л.Р.Рехтман, Ч. Шапіро, Г.Є. Торяник, Н. М. Бурківська, В.В. Павлішина, М. О. Мельник. Як гімн педагогічної майстерності звучали уроки Заслуженої вчительки України В.М. Бурківської, вчителів В.П. Карпенчука, В. В. Павлішиної, М. О. Мельника. ….. Вчителями вчителів, організаторами педколективу в різні роки були Г. М. Ступін і Н. Ширмук, В. Р. Шинкар, О.О. Неділько, О.С. Ковальчук, А.О. Шинкар. Ці традиції сьогодні продовжує вихованець нашої школи Рябой Є.М., який очолює педколектив Олевської гімназії.
Неповторний слід на педагогічній ниві Олевщини залишив перший директор школи, Заслужений вчитель України Г.М.Ступін, Людина-Легенда, Вічний Вчитель нашої школи, духовний пастор Мудрості, приклад душевної самопожертви. Він і до сьогодні живе в серцях своїх учнів, учителів, у своїй духовній криниці, з якої черпають Вічне і Мудре, - в бібліотеці, яку збирав все своє життя. Її так і називають "Ступінська бібліотека". Йому присилали книги з усіх куточків колишнього СРСР його учні. І майже на кожній - дорогий напис.
Гордістю школи є її випускники, які стали робітниками, лікарями, керівниками. Найбільшою гордістю є наші учні, які досягли високих результатів в своєму житті. Знання, отримані в стінах школи, дали їм можливість стати вченими, керівниками крупних підприємств тощо. Це поет В.М. Струтинський; один із авторів створеної  ЕОМ №1 в СРСР, автор 160 наукових праць з фізики, доктор наук Б.Й.Швецький; С.У. Поташник - Герой України, генеральний директор Державної акціонерної гідроенергогенеруючої компанії "Дніпроенерго"; А.О. Ждановський - Герой СРСР, генерал танкових військ в роки Великої Вітчизняної війни; В.М. Ямчинський, який багато років очолював обласну раду; О.М. Скумін - підполковник, який пройшов бойовий шлях з 1941 по 1945 р  В.М. Сидорко - чемпіон по стрибках у висоту 1940-х та 1950-х років та багато інших.
За період свого існування Олевську середню школу №1 закінчили близько 6 тисяч випускників. За особливі успіху у навчанні 119 випускників нагороджено "Золотими медалями", 52 - "Срібними" (дані з 1951 року). Трьом учителям школи - Ступіну Г.М., Бурківській Н.М., Рубанській Л.П. присвоєно звання "Заслужений вчитель України". 
Новою відправною точкою для колективу, в якому працювало 59 вчителів, які в 35 класах навчали 940 учнів, став 1991 рік - рік здобуття Україною незалежності. Над реалізацією нових завдань національної системи освіти плідно працювали Б.О. Хотін, Н.І. Заєць, Л.Р. Асанова, Л.П. Рубанська, А. І.Куриленко, Т.Г. Жолнерчук., С.І. Красильникова.
Справжнім випробуванням для колективу школи стало переведення його в аварійні приміщення Олевської ЗОШ №2. 
Праця в екстремальних умовах ще більше згуртувала колектив школи. За ці роки склався особливий психологічний мікроклімат, який можна виразити одним словом - сім'я.  Як не дивно, але більшість моїх колег вважають ці роки найкращими в їх педагогічній діяльності. Ми перебували в постійному творчому пошуку, апробували нові освітні технології, методики навчання. Цьому в значній мірі сприяв демократичний новаторський стиль управління школою з боку досвідчених керівників - Ковальчук О.С., Шинкар А.О., Басюк Л.Ф., Гошко Л.І.
Саме в цей час визріла ідея подолання ще однієї вершини - реорганізувати Олевську ЗОШ № 1 в заклад нового типу - гімназію.



Цьому передувала результативна кропітка робота всіх вчителів школи. В 2008 році Олевська ЗОШ № 1 була реорганізована в гімназію. Новий статус передбачав нову якість роботи. І колектив з цим успішно справився. В 2009-2010 році, 2010-2011 н.р. гімназія визнана найкращим закладом за підсумками рейтингу шкіл району, в 2011-2012 н.р. посіла друге місце.

У 2010-2011 н.р. три учні стали переможцями обласного туру учнівських олімпіад (вчителі Виговська В.Л., Асанова Л.Р., Рубанський Ф.Ф.), один учень отримав диплом ІІІ ступеня в обласному етапі конкурсу МАН (вчитель Федорук Н.Ф). Про високу якість знань гімназистів свідчить те, що в 2010-2011 н.р. 25 учнів з 30 (83,4%) вступило на державну форму навчання до ВУЗів, серед яких Житомирський ДПУ, Київський педагогічний університет, Київський університет ім. Т.Г.Шевченка, Київський університет ім. Богомольця  тощо.

За результатами ЗНО Олевська гімназія серед 1616 закладів області посіла 9 місце.
Результативним видався і 2011-2012 н.р.: з 10 учнів, які брали участь в обласних олімпіадах, 6 учнів посіли призові місця ( вч. Кот І.В., Федорук Н.Ф., Асанова Л.Р., Корнєйчук А.М., Бухштаб Т.А.).
За результатами ЗНО 51% випускників вступили на державну форму навчання у ВУЗи. Такі високі результати отримано завдяки копіткій роботі педколективу та позитивному досвіду організації поглибленого вивчення окремих предметів до профільного навчання: у 3 класах поглиблено вивчали математику, у 7-му - українську мову. У 10-11 класах учні здійснюють навчання за історичним та біолого -хімічними профілями.
Сьогодні в Олевській гімназії навчально-виховний процес здійснюють 57 педагогічних працівників, які навчають  566 учнів. Серед вчителів гімназії  29 чоловік мають вищу категорію, 13 - І категорію, 5 - ІІ категорію, 14 чол. мають звання "старший вчитель". Це той золотий фонд освіти району, якому до снаги реалізація найскладніших завдань.
19 жовтня 2012 року ми святкуємо 90-річчя найстарішого навчального закладу району - Олевської ЗОШ №1 (Олевська гімназія). Це стане ще однією важливою подією в громадсько-суспільному житті нашого району. Хочу згадати слова  10-річної давнини, які свого часу лягли в основу моєї розповіді про свою школу: "У нас є минуле, і є майбутнє. Ми з оптимізмом дивимося в завтрашній день".
А.О .ШИНКАР,
заступник директора Олевської гімназії  

Додав новини news_kor
Ніхто не наважився залишити свій коментар.
Будь-те першим, поділіться думкою з іншими.
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]